|
Говоримо українською
| |
| Edellweiss | Дата: Понедельник, 05.05.2014, 20:16 | Сообщение # 1 |
 Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Среда, 21.01.2015, 11:11 | Сообщение # 46 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Среда, 21.01.2015, 11:13 | Сообщение # 47 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Среда, 21.01.2015, 11:14 | Сообщение # 48 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Среда, 21.01.2015, 11:16 | Сообщение # 49 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Четверг, 22.01.2015, 14:27 | Сообщение # 50 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| 
Не плутайте:
Переводити гроші (хліб, їжу, папір тощо) - марно, нераціонально витрачати.
Переказувати гроші - пересилати, відправляти гроші за допомогою банку, пошти, термінала.
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Четверг, 22.01.2015, 14:28 | Сообщение # 51 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Четверг, 22.01.2015, 14:29 | Сообщение # 52 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| Накладна плата чи післяплата?
У діловому листуванні трапляється читати: «Книжки надіслано накладною платою».
Таку фразу може зрозуміти тільки той, хто знає російську мову, де є вислів "наложенный платеж", бо українською мовою плата, яку вносять після одержання на пошті замовленої речі, зветься післяплатою. Тому й у наведеній фразі треба було написати: «надіслано післяплатою».
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Четверг, 22.01.2015, 14:32 | Сообщение # 53 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| Коли Ви востаннє вживали в розмові ці слова?
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Четверг, 22.01.2015, 14:34 | Сообщение # 54 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Четверг, 22.01.2015, 15:15 | Сообщение # 55 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| У пальто чи в пальті?
Часто у розмові чуємо: грають на піаніні, їдемо метром, сплю з бігудями. Це не випадкові мовні огріхи, поява їх мотивована і навіть закономірна. Адже в нас зв’язки між словами виражаються за допомогою закінчень. Запозичені з інших мов іменники типу кіно, піаніно, метро, бігуді мовець підсвідомо українізує, пристосовуючи до своєї мови. Окремі іншомовні “гості” зрештою таки адаптуються і змінюються, як, наприклад, слово пальто. Тепер кажемо у пальті, на пальті, з пальтом, хоча був час, коли це вважалося помилкою.
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Воскресенье, 01.02.2015, 18:31 | Сообщение # 56 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Четверг, 19.03.2015, 09:31 | Сообщение # 57 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| Фразеологічні й нефразеологічні відповідники
рос. следовать
Слово "слідувати" в сучасній українській мові вживається досить рідко і лише в одному значенні «рухатися слідом за кимось»:
«Примушувала на останні гроші, які він виторговував за рибу, купувати морозиво, водити в кіно, слідувати за нею по п'ятах, куди б вона не йшла» (Григорій Тютюнник).
В інших значеннях слідувати застаріло і вважається ненормативним з погляду лексичних норм.
Намагання збільшити частотність цього слова й розширити його семантику спричинено не внутрішніми законами української мови, а незнанням них законів та впливом інших мов. Основними українськими відповідниками активного всучасній російській мові следовать є іти, прямувати, простувати (у просторі), наставати, наступати (у часі):
поезд следует без остановок — потяг іде без зупинок,
поезд дальнего следования — потяг далекого прямування;
за весной следует лето — за весною настає літо.
Дієприкметника слідуючий в українській мові немає взагалі.
Не входить слово слідувати (з огляду на звуженість його семантики) і до складу словосполучень фразеологічного й нефразеологічного типу. Те, що читаємо в газетах і часописах (слідувати такій логіці, слідувати чиємусь прикладові, із сказаного слідує й под.) не відповідає ні лексичним, ні фразеологічним нормам.
Ось кілька російських словосполучень, складниками яких є следовать, та їхні відповідники в українській мові:
продолжение следует (при друкуванні матеріалу в кількох номерах видання) — далі буде;
следовать чьему-то примеру — наслідуватичийсь приклад;
следовать подобной логике — йти за такою логікою;
следовать советам врача — виконувати поради (слухати порад) лікаря;
следовать обычаям — додержуватися (дотримуватися) звичаїв;
из сказанного следует — із сказаного випливає;
как следует — як слід;
как и следовало ожидать — як і треба було сподіватися (чекати).
Заміна в усіх розглянутих випадках дієслів однією лексемою слідувати в усному мовленні, а то й у пресі не тільки свідчить про недостатнє знання законів мови, а й спричинює збіднення її лексико-синтаксичних можливостей.
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Четверг, 19.03.2015, 09:37 | Сообщение # 58 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Четверг, 19.03.2015, 09:40 | Сообщение # 59 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
Часто забувають, що українська мова має в наказовому способі не тільки форми 2-ї особи однини й множини, як російська, — читай і читайте, роби і робіть, а ще й форму 1-ї особи множини — читаймо, робімо. Російська мова, не маючи цієї форми, користується описовою конструкцією типу "давайте читать" або формою доконаного виду майбутнього часу дієслова — "прочтем".
Українська класика й народне мовлення знають наказовий спосіб 1-ї особи множини, що надає фразі динамічності, заклику. Досить згадати хоч би народні пісні, де раз у раз натрапляємо на цю форму: «Заспіваймо пісню веселеньку»; «Пиймо за щастя, пиймо за долю, пиймо за те, що миліше» і т. ін.
Незважаючи на це, один плакат закликає: «Завершимо будівництво вчасно!», — замість завершімо; читаємо й у творах сучасних письменників: «Давайте підемо зараз до неї», — замість ходімо; «Давайте спечемо, мамо, пироги», — замість спечімо.
У науковій літературі замість майбутнього часу теж слід вживати наказовий спосіб: не "скажемо", візьмемо", "допустимо, що...", а "скажімо", "візьмімо", "допустімо, що..."
Неправильно також кажуть "Господові помолимся" замість казати "Господові помолімося".
Часто до дієслова в наказовому способі 1-ї особи множини помилково додають закінчення -те, наприклад: ходімте. Якщо російською мовою, де нема форми наказового способу 1-ї особи множини, таке закінчення — потрібне (пор. идемте), щоб надати фразі тону заклику чи прохання, то українською мовою в цьому нема ніякої потреби: ходімо, спечімо, виконаймо, заспіваймо.
1-ї та 3-ї особи однини й 3-ї особи множини наказового способу нема ні в українській, ні в російській мовах, через те, щоб надати реченню тону наказу, прохання чи побажання, користуються описовою формою, додаючи до дієслова теперішнього часу частки хай або нехай: «Нехай я заплачу, нехай свою Україну я ще раз побачу!»; «Хай чабан, — усі гукнули, — за отамана буде!» ; «Хай вони виздихають йому до ночі».
Слід зазначити, що частка хай інколи поєднується й з 2-ю особою однини дієслова, коли акцентується на побажанні, а не йдеться про наказ: «Хай колись навчишся»; «Хай же ти, молодший, будеш брехати...»; «Хай ти скиснеш!».
Замість описової форми для 3-ї особи однини наказового способу з частками хай, нехай, можна вживати форми наказового способу 2-ї особи однини, що надає реченню дійовішого характеру:
«Про мене хоч вовк траву їж» (приповідка), замість — «хай вовк траву їсть»; «Яка штучка! І не думай ніхто її зачепити», замість — «хай ніхто не думає».
|
| |
| |
| Edellweiss | Дата: Четверг, 19.03.2015, 09:44 | Сообщение # 60 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 18665
Статус: Offline
| Анютины глазки (бот.) – бра́тки (братики); брат-і-сестра; полуцвіт (полуцвітки).
|
| |
| |
|
